Про свідомізм - О свидомизме

[/justify][justify]

Вряд ли есть такой образованный житель Украины, который не знал бы Яна Таксюра и его сатирическую поэзию. Даже в наш век торжества торгашей и менял, который отвернулся от литературы, у человеческой души остаётся насущная потребность в точном, афористичном описании того, чем наполнена наша жизнь. Сатирическая поэзия Яна Таксюра – это острый и точный диагноз нашему времени, заставляющий смеяться над своей и чужой глупостью.

Родился Ян Таксюр в 1952 году. По образованию он преподаватель истории. Однако, судя по всему, родился он не для истории, а для поэзии. Причём его поэзия давно стала народной. Её стихи люди не просто слушают и читают, а разучивают и потом повторяют уже как народную мудрость.

Кроме этого, Ян - автор, сценарист, ведущий и участник многих телевизионных программ на Украине и в России. Он много писал для звезд российской эстрады, придумывал мультфильмы, в своё время стал сопредседателем «Клуба Голохвастова», а до этого руководил народным театром, публиковался в «Литгазете», журнале «Юность» и «Крокодиле».

Вместе с тем, у Яна Таксюра есть и неизвестные широкой публике сатирические тексты. В связи с этим, хотим представить читателям DAY.ZP.UA ранее нигде не публиковавшуюся поэтическую подборку, которую автор нам любезно предоставил для публикации. Почему на Украине эти стихи не прозвучали в теле- и радиоэфире читатель поймёт сам.

ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ГОРДІСТЬ
Радість сповнює по вінця!Ми із кумом – українці!Нам зробили спецрентген:Український кожен ген!Кажуть, будуть нагороди –Дві медалі «За породу»,І годинник вручить мер«За зразковий екстер'єр».***
СИМВОЛ ВЕРЫ
Нет веры,Кроме Бандеры,И Тягныбок –Его пророк.

***

НОВА ПРИТЧА

В спекотний день серед дорогиЗ інфарктом хтось упав, простягши ноги.Ішов москаль, та відвернувсь погордо,Єврей пройшов, і тежУбік звернув свою товстеньку морду.І тільки добрий галичанин,Культурою просякнутий львів’янин(У нас в П’ємонті всі мов самаряни)Спинивсь, схиливсь і три годиниПояснював, хто ворог України.А потім – біографію Петлюри та Бандери,Що Путін знов до нас привіз холєру.Нещасний хворий смикався,Хотів повзти додому,Не встиг…Одне втішає – помер «свідомим»***
ЩОДЕННИК ВІДОМОГО
Вранці у Путіна ВовиУ страшних муках померла корова.Вдень у Діми МедведєваСталась глибока лічна трагедія.Ввечері під Спаською вежею КремляРозверзлась земля,І звідти вилізла гігантська тля.День пройшов ОК.Заснув щасливий.Тягнибок.***
ЛИСТ ПЕТРА ПЕТРЕНКА ДО БРАТА МИКОЛИ, КОТРИЙ МЕШКАЄ В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ
Добрий день, Миколо, брате,Або «Ніколай»!Кажуть, хочеш завітатиУ наш рідний край.Пишеш, сон тебе замучив:Сад і луг в траві...Ностальгія неминуча,Як живеш в Москві.Та прошу тебе як Петрик,Твій браток, рідня,Все сприймай політкоректно,А не як свиня.Як побачиш дім наш гарний,Не лякайся, Коль,Поруч пам’ятник, це Карл,Був такий король.Друг великий України,Майже як Батий.Квіти, діти – наша зміна,Тут спокійно стій.Дивуватися не вартоІ здіймати хай,Як ота почесна вартаЗакричить: «зіг хайль!»Так, рідненький мій Миколо!В нас нові діла,Ширше друзів стало колоВ нашого села.Був такий Степан Кидало,Злодій, отаман.Його іменем назвалиВ Києві майдан.І хоч був Степан маніяком,В історичний часДва вагони хліба з макомВін украв у вас.У Північного Сусіда.А це не печаль.В нас такі в тюрму не підуть,Ще й дадуть медаль.Так живемо, друг Миколко...А природа – рай.Місяць, зорі, і хоч голкиУночі збирай.Пам’ятаю йшли з тобою,Я ще був дитя.Ти читаєш: «Буря мглою...Снежные крутя…»Як забуть мені те небо,Коні, поруч брат!А забути, Коля, треба,Бо я – демократ.Бо свідомість в скроні стука.Так що не кажи,Ніби ти з Москви. Ні звуку!Боже, бережи!Знаєш сам, що в світі гореНе гуля одне.Тут на днях збирали збори,Слухали мене.Ні, спочатку щось про плани,Як скінчився звіт,Виступали ветераниКонотопських битв.Потім я. Стою мов голий,І ні «ме», ні «бе».Ну, коротше, брат Миколо,Зрадив я тебе.Добре, що не чула мати,Господи, прости!Я сказав, що ти не брат мій,Що підкидьок ти.Колю, милий, я – сволота!Гадом є і був.Та стрічатись неохота,Що ти в нас забув?Хай мине оця зараза,В інші їдь міста.Просто вишлеш трохи газу,І чекай листа.***
КОШМАР
Мені приснився дивний сон,Що їсть мацу УНА-УНСО…***
СУМНА ЗУСТРІЧ
Зустрів якосьПрем’єр АзаровПоета Мовчана.І, мабуть, згарячаЗвернувся до ПоетаМовою державною,ХочаМові ще не закінчивНавчання…Прошу вшанувати пам’ятьПоета МовчанаМовчанням.***
ТУГА ПАТРІОТА
Ох, тяжко бачить, як злодюгиГрабують Неньку дні і ночі!Грошей та їдла в них досхочу,Будують дачі – першу, другу,Дівок гребуть мов супермени.Нестерпно бачить,Що творять з тобою, Нене,А головне – без мене!Ян Таксюр

Похожие новости: